Пухлини товстої кишки

Рак товстої кишки – це злоякісна пухлина, яка розташована на одному з відділів товстого кишківника. Пухлина може перебувати на прямій кишці, ободовій кишці, сліпій кишці або ж на анальному каналі. Дане захворювання вважається одним з найпоширеніших онкологічних захворювань серед населення всього світу. Частіше від цієї патології може зустрітися тільки рак легень, молочних залоз і шлунку. Це відображено і в Національному канцер-реєстрі України, який щорічно аналізує показники захворюваності та смертності від онкологічних захворювань нашого населення.

Це страшне захворювання може бути викликане низкою безпосередніх причин. Це може бути наслідком хронічних захворювань кишечника, спадковості або ж неправильного дотримання дієти. В основному головною причиною розвитку раку товстої кишки є вплив речовин канцерогенного характеру, які утворюються у вмісті кишечника із залишків їжі під впливом різних бактерій. Саме в калових масах знаходиться величезна кількість бактеріальної флори, яка обчислюється мільярдним вмістом в одному грамі речовини. Багато ферментів, які виділяються мікроорганізмами, беруть участь в обмінних процесах, а під дією бактерій з амінокислот вивільняється аміак, утворюються феноли, нітрозаміни, перетворюються первинні жовчні кислоти у вторинні форми. Вже довели, що ці вторинні похідні володіють активуючою, канцерогенною і мутагенною дією.

Крім того, причинами розвитку раку товстої кишки вважається передракова патологія, до якої відносяться поліпи. Вони утворюються за рахунок розростання епітелію і сполучної тканини, являючи собою дрібні сосочки або круглі освіти, які підносяться над поверхнею слизової. Це доброякісні пухлини. Такі поліпи в основному знаходяться в прямій кишці, а потім можуть локалізуватися в сигмовидній, сліпій кишці і низхідному відділі товстого кишечника. Ці поліпи при значних розмірах стають злоякісними. Виражена дисплазія збільшує розвиток раку товстої кишки навіть в незалежності від цих розмірів. Існують поліпи одиночної і множинної локалізації, а ще поліпоз дифузного характеру. Найчастіше ця хвороба діагностується у літніх людей старше шістдесяти років. Якщо людина хворіє хронічними захворюваннями довше двадцяти років, то ймовірність того, що у нього утвориться рак кишечника складає тридцять відсотків.

Рак товстої кишки може розвиватися в 100% при сімейній схильності. Крім того, це захворювання має спадковий характер, а малігнізація настає досить рано.

КЛІНІКА
 

Найпоширенішими і типовими ознаками такого захворювання як рак товстого кишківника є порушення стільця, тягнучий біль у низу живота, наявність крові при дефекації і помилкові позиви до спорожнення.

Наявність крові у випорожненнях із кишківника є основною ознакою даного захворювання практично у всіх пацієнтів. Визначення цього симптому можливо тільки за допомогою спеціального аналізу, який показує наявність прихованої крові в калі. Зовнішні симптоми захворювання можуть проявлятися в блідості шкіри і загальної слабкості організму.

Видні на калі кров'янисті виділення яскраво-червоного кольору є досить частою ознакою раку кишківника, який розташований в області прямої кишки або анального відділу. Якщо в калі присутня темна кров і слиз, то це є ознакою розташування пухлини в клубовій відділі кишечника.

Більш пізні стадії розвитку пухлини в товстому кишечнику характеризуються ще одним достовірним симптомом, який представляє собою відчуття недостатнього спорожнення кишечника, що незабаром призводить до повної кишкової непрохідності. Крім цього ознаками раку товстої кишки в ускладненій формі вважаються велике скупчення рідини в черевній порожнині, а також різке збільшення печінки. При такому захворюванні треба бути особливо обережними, оскільки на останній стадії розвитку пухлини кишечник може розірватися, що потребує негайного хірургічного втручання.

ДІАГНОСТИКА
 

Діагноз раку товстої кишки ставиться в першу чергу на базі зібраної інформації про скарги пацієнта і пальцевого обстеження на прийомі у проктолога. Надалі проводять низку інструментальних та лабораторних досліджень. До них відносять аналізи крові і калу, ректороманоскопію, іригоскопію, УЗД органів тазу і колоноскопію. По закінченню всіх перерахованих вище досліджень проводиться біопсія пухлини, взята з товстої кишки.

У зв'язку з тим, що це захворювання дуже поширене серед людей старше п'ятдесяти років, то будь-які симптоми, навіть самі незначні, розглядаються як вірогідні ознаки раку. На щастя, в більшості випадків страшний діагноз не підтверджується, проте у пацієнтів часто знаходять такі захворювання як коліт або поліпи кишківника.

Якщо ж при діагностуванні пацієнта таки виявляють рак, то його направляють на комп'ютерну томографію органів грудної, черевної порожнини та порожнини малого тазу, яка визначає ступінь поширення пухлини, наявність чи відсутність метастазів у регіонарних лімфатичних вузлах чи інших органах.
 

ЛІКУВАННЯ

 

Найпоширеніший і дієвий метод лікування раку товстої кишки це операція. У ході процесу хірургічного втручання повністю видаляється пухлина і вогнища метастазування. Проте успішність результату після операції безпосередньо залежить від стадії розвитку пухлини. Також дуже важлива правильна підготовка пацієнта до операції, її правильне проведення та особливості перебігу періоду після операції.

У післяопераційному періоді видалена пухлина з лімфатичними вузлами досліджується у патоморфологічній лабораторії, що дозволяє встановити найбільш точний діагноз та стадію захворювання, визначити молекулярні особливості пухлини, а при потребі можна визначити також «чутливість» до хіміопрепаратів.

Навіть у разі своєчасного хірургічного видалення пухлини і локальних лімфатичних залоз, зберігається незначна ймовірність подальшого поширення ракових клітин і виникнення метастазів. Це відбувається внаслідок того, що деякі мікрометастази можуть розноситися лімфатичними та кровоносними судинами і довший час залишитися невидимими у тканинах і, як наслідок, викликати рецидив захворювання. Ризик значно підвищується і в тому випадку, якщо були порушені безпосередньо лімфатичні вузли. Проведення хіміотерапії для попередження рецидиву раку призводить до значного підвищення показників виживання.

Окрім того, на сьогодні в арсеналі онкологів є дедалі більше препаратів, які можна застосовувати у лікуванні раку товстої кишки. Вибір схеми лікування завжди підбирається для кожного пацієнта індивідуально.

Променева терапія при раку товстої кишки може проводитися як самостійна терапія у вигляді паліативного лікування для пацієнтів з місцевим поширенням раку товстого кишечника, а також паралельно при радикальній операції у другій і третій стадіях захворювання.

Вибір правильного алгоритму лікування хворих на рак товстої кишки завжди робиться за участі кількох спеціалістів та самого пацієнта з його рідними. Адже в сучасному світі лікування онкохворих стає дедалі більш індувідуалізованим.